Дипломатія є мистецтвом неможливе робити можливим. (Ш.-М. Талейран)
У грудні цього року виповнюється 100 років від початку Української революції 1917–1921 років – одного із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу, коли була проголошена Українська Народна Республіка. Визначною подією того часу стало заснування української дипломатичної служби. 22 грудня 1917 року в умовах більщовицької загрози було прийнято Закон про створення Генерального секретарства міжнародних справ – першої повноцінної державної структури української зовнішньополітичної служби.
Під час існування Української Держави в період з 1918 по 1921 рр засновано посольства у Німеччині, Австро-Угорщині, Туреччині, Болгарії, Швейцарії та Фінляндії, дві місії – в Румунії та Швеції, а також прийнято понад двадцять повноважних представників зарубіжних країн (Австро-Угорщини, Болгарії, Грузії, Німеччини, Туреччини, Польщі, Румунії, Фінляндії та інших).
Уряд Української Держави сформував окрему делегацію для мирних переговорів з Росією. Переговори з російською делегацією відбувалися у Києві з травня до жовтня 1918 року.
Делегація УНР взяла участь у Паризькій мирній конференції, одночасно виконуючи функції тимчасового дипломатичного представництва України у Франції.
В результаті агресії більшовицької Москви на початку 20-х років XX ст. Україна втратила не лише державність – спочатку фактичну, а потім і формальну, але й на довгі роки позбулася можливості формувати і втілювати власну зовнішню політику.
Після другої світової війни, як держава-засновниця ООН, Україна (Українська РСР) брала участь у розробці Статуту цієї організації, формуванні її структури, органів та установ.
Делегація УРСР розгорнула активну діяльність в ООН вже в перші роки її існування. Було внесено чимало пропозицій до Статуту ООН, тимчасових правил процедури Генеральної Асамблеї ООН, резолюцій щодо біженців і переселенців, переміщених осіб, представництва неурядових організацій в Економічній і Соціальній Раді ООН (ЕКОСОР), роботи Дунайської конференції тощо.
У 1945 р. Українська РСР стає членом Міжнародного Суду, в 1946 р. – Всесвітньої організації охорони здоров’я, в 1947 р. – Всесвітнього поштового союзу, в 1948 р. – Всесвітньої метеорологічної організації, в 1954 р. – Міжнародної організації праці (МОП,) ЮНЕСКО, в 1956 р. – Європейської Економічної Комісії, в 1957 р. – МАГАТЕ.
У 1948-1949 і 1984-1985 роках Україна обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН. Однак лише у 2000-2001 роках, коли Україна була втретє обрана до РБ ООН, наша держава діяла як незалежний учасник міжнародних відносин.
Відзначаючи 100-річчя української дипломатії, не можна не помітити значну подібність історичних викликів та завдань зовнішньополітичних служб періоду Української революції та сучасної України. Новітня українська дипломатія досягла значного успіху на шляху, на якому, на жаль, свого часу зазнали поразки дипломати Української революції 1917-1925 рр.– засновники дипломатичної служби УНР. За роки незалежності вітчизняні дипломати зробили вагомий внесок у розбудову української державності та захист суверенітету і територіальної цілісності України.
Нині встановлено дипломатичні відносини з понад 180 державами світу. Серед важливих здобутків вітчизняної дипломатії варто відзначити приєднання України до ОБСЄ, Ради Європи, СОТ та інших важливих міжнародних організацій, укладення Угоди про партнерство та співробітництво, а пізніше Угоди про асоціацію з ЄС, підписання Хартії про особливе партнерство з НАТО, непостійне членство в РБ ООН у 2000–2001 та 2016–2017 рр., головування у багатьох міжнародних організаціях.
Важливими здобутками є забезпечення міжнародної політичної та практичної підтримки України у час протидії російській агресії, про що, зокрема, свідчать відповідні резолюції ООН та інших впливових міжнародних організацій, збереження тривалого санкційного тиску на державу-агресора, дотримання міжнародною спільнотою політики невизнання анексії Криму.
Серед інших вагомих досягнень вітчизняної дипломатії останніх років слід відзначити запрацювання Угоди про асоціацію з ЄС попри потужний опір Кремля; запровадження ЄС безвізового режиму для громадян України, залучення міжнародної допомоги для проведення всеосяжних проєвропейських реформ; сприяння розширенню та переорієнтації зовнішньоекономічних зв’язків України тощо.
У цьому звязку є активізація відносин України з країнами Балканського регіону, зокрема з Республікою Македонія.
Україна розглядає Республіку Македонія як важливого партнера в регіоні Західних Балкан.
Українсько-македонські відносини почали розвиватись у 1993 році.
23 липня 1993 р. Україна визнала державну незалежність Республіки Македонія, а 20 квітня 1995 р. були встановлені дипломатичні відносини між Україною і Республікою Македонія.
Договірно-правова база включає 41 двосторонній документ. Ключові документи: Договір про дружбу і співробітництво між Україною та РМ (16.12.1998 р.), Угода між Україною та РМ про вільну торгівлю (18.01.2001 р.), Угода між Урядом України та Урядом РМ про сприяння та взаємний захист інвестицій (02.03.1998 р.) та ін.
Україна і Македонія – дружні країни, які не мають проблемних питань. Співробітництво між двома країнами характеризується взаємною підтримкою як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій.
Друзі пізнаються в біді. Ми вдячні Республіці Македонія за її чітку позицію щодо територіальної цілісності і суверенітету України.
Ми маємо добре співробітництво на всіх рівнях, але існує значний невикористаний потенціал українсько-македонської співпраці в усіх сферах взаємного інтересу.
Хотіла б зупинитися на деяких з них.
21-23 листопада 2017 року відбувся успішний візит парламентської делегації, представників групи дружби парламенту України з Республікою Македонія. Українські депутати запросили своїх колег із Собранія Республіки Македонія відвідати Україну у 2018 році. Крім того, ми разом з нашими македонськими колегами плануємо офіційний візит Голови Верховної Ради України А.Парубія до Македонії. Отже, міжпарламентському двосторонньому співробітництву вже задали успішний старт.
Також у найближчих планах активізувати співробітництво на рівні зовіншньополітичних відомств двох країн. Плануємо політичні консультації, будемо працювати над підготовкою візиту Міністра закордонних справ Республіки Македонія Н.Дімітрова в Україну.
Надзвичайно важливо активізувати економічну співпрацю. Ми маємо значний невикористаний потенціал. Хотіли б у 2018 році провести чергове засідання Міжурядової українсько-македонської комісії з економічного співробітництва. Працюємо над більшою лібералізацією двосторонньої торгівлі. Плануємо також організувати бізнес форуми, як в Україні, так і в Македонії.
Маємо серйозні плани щодо активізації власне міжлюдських контактів – на рівні освітніх, культурних, наукових закладів.
Україна, як і Македонія, має Угоду про безвізові поїздки з Європейським Союзом, з більшістю балканських країн, які поки що не є членами ЄС (Албанія, Чорногорія, БіГ). Тому надзвичайно важливо створити всі законодавчі умови для вільних поїздок наших громадян, що значно полегшить міжлюдську комунікацію. Ми пропонуємо нашим македонським колегам укласти Угоду про безвізові поїздки на постійній основі. Це значно полегшить комунікацію між нашими країнами і народами.
Маємо надію, що як для України, так і для Македонії 2018 рік буде успішний в реалізації головних зовнішньополітичних пріоритетів. Наші спільні зовіншньополітичні пріоритети – повноправне членство в Європейському Союзі і НАТО. Україна і Македонія доводять свою відданість європейським цінностям.
Дипломатична служба сучасної України і надалі професійно відстоюватиме національні інтереси, залишаючись вірною традиціям української дипломатії Української Народної Республіки.